Збаразьке бюро правової допомоги інформує: Звільнення з займаної посади в судовому порядку

26742da1235e285ab04882789de0fadfКонституційне право людини на працю передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Однак, інколи, звільнитися з роботи буває складніше ніж влаштуватися. У випадках коли роботодавець фізична особа-підприємець невідомо де, чи коли роботодавець юридична особа фактично припинила свою діяльність, але не провела процес ліквідації або керівник чи уповноважений орган не приймає заяву про звільнення за власним бажанням, не видає наказ про звільнення, затягує такий процес, або ніяк не реагує, єдиним можливим варіантом розірвання трудового договору є звернення до суду з позовною заявою про визнання трудового договору припиненим.

Така ситуація виникає оскільки, відповідно до пункту 1.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58,  при влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Відсутність запису про звільнення з попереднього місця роботи унеможливлює внесення запису до трудової книжки про прийняття на роботу відповідно до розділу 2 Інструкції № 58. Також, відсутність такого запису може означати, що працівник досі перебуває у трудових відносинах з попереднім роботодавцем.

Згідно частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У відповідності до вимог частини 3 статті 38  Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отож, для вирішення цього питання в суді насамперед потрібно надіслати на адресу роботодавця заяву про звільнення поштою з описом про вкладення. День отримання підприємством такого листа, заяви буде вважатись днем подання працівником заяви про звільнення. Після цього, якщо роботодавець не відреагував у двотижневий строк, звертатися до суду з позовною заявою  про визнання трудового договору припиненим.

У випадку якщо ж підприємство ліквідовано ― працівник може звернутись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема — про припинення трудового договору в односторонньому порядку. Оскільки, відповідно до статті 256 Цивільно-процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За наявності рішення суду новий роботодавець чи інші органи можуть прийняти у працівника трудову книжку без запису про звільнення з попереднього місця роботи і працевлаштувати працівника на основне місце роботи.