Кременецький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує: Роз’яснення щодо випробування при прийнятті на роботу

З моменту прийняття на роботу та підписання трудового договору може постати питання про встановлення працівникові випробувального терміну. Правовідносини, які пов’язані із встановленням працівнику випробування при прийнятті на роботу, врегульовано статтями 26 – 28 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Відповідно до статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

  • осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
  • осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи;
  • осіб, обраних на посаду;
  • переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
  • вагітних жінок;
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • осіб на тимчасові та сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщених осіб.

Також випробування не встановлюється при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію.

У статті 27 КЗпП України строк для випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. Також до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

Відповідно  до статті 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Також у разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні. Окрім цього, якщо протягом строку випробування роботодавець встановить невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі, він має право звільнити його протягом строку випробування за власною ініціативою згідно пунту11 частини 1 статті 40 КЗпП України. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

У випадку встановлення негативного результату роботи працівника при випробувальному терміні власник або уповноважений ним орган повинен  повідомити працівника про звільнення письмово протягом строку у 3 дні. Відсутність працівника на роботі не позбавляє роботодавця можливості дотримання процедури звільнення оскільки до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював незалежно від причини (частина 3 статті 27 КЗпП). Після повідомлення працівника про його звільненням, готується проект наказу в преамбулі якого зазначають причину такого звільнення. Із наказом про звільнення працівника ознайомлюють особисто під його особистий підпис. Після звільнення працівникові видають трудову книжку із відповідним записом, який вносять туди у день звільнення, а також копію наказу про звільнення засвідченого у належному порядку. Виплата усіх сум які повинен отримати працівник здійснюється у день звільнення. Грошові кошти можуть бути видані через касу або перераховані на банківський рахунок.