МОЛОДЬ ВИШНІВЕЦЬКОЇ ОТГ ВІДКРИЛА ЗАГАДКОВІ СТОРІНКИ ЖИТТЯ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ

Старшокласники Вишнівецької ОТГ стали одними з перших в Україні, хто отримав унікальну нагоду взяти участь у навчальному пілотному проекті Благодійного фонду ESJF (Європейська ініціатива європейських єврейських кладовищ). Юні вишнівчани привідкрили таємниці історично-культурних пам’яток єврейської громади. Вони не лише в теорії, а й на практиці навчилися розпізнавати, трактувати зображення на загадкових старовинних надгробках іудейського некрополя. Дізналися й про маловідомі факти із життя єврейської общини у Вишнівці.

СТАРШОКЛАСНИКИ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У ПІЛОТНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЕКТІ

Навчальні проекти ESJF спрямовані на те, аби зробити єврейську матеріальну спадщину доступною для молоді завдяки тісній співпраці зі школами. Вони націлені на взаємодію з краєзнавством чітким, прямим способом, а не абстрактними історичними відомостями. Саме для цього до Вишнівця завітала викладач Києво-Могилянської академії, фахівець із юдаїстики Олександра Фішель.

Наша сьогоднішня зустріч присвячена тому, аби зрозуміти спільне між українською та єврейською культурною спадщиною та вшанувати її. У Вишнівці, минуло річ, огородили старовинне єврейське кладовище. Для чого це роблять і що зберігають у собі напівзруйновані надгробки – сьогодні спробуємо з’ясувати, – розпочала лекцію науковець.

Бесіда зі школярами складалася з двох частин і швидше нагадувала дружнє спілкування та обмін інформацією, аніж банальне начитування історичного матеріалу. Відтак, слухачі відразу зацікавилися, їхній інтерес Олександра Фішель втримала до завершення зустрічі. Вона розповіла про значення кладовищ в іудаїзмі, навчила читати давньоєврейські дати та розпізнавати епіграфічні формули, а також пояснила – для чого це потрібно і що означає в сучасному житті.

Насправді, із написів на могильних плитах можна дізнатися не лише про те, хто похований і ким була ця людина за життя. Наприклад, ми можемо довідатися про епідеміологічну ситуація у тій чи іншій місцевості у певний період історії, чи ставалися певні стихійні лиха, пожежі. Тобто, з’ясувати для себе важливі віхи в житті селища чи містечка. Тож можемо сміливо говорити про те, що кладовище – це історичне джерело, – пояснила Олександра Фішель.

КЛАДОВИЩЕ МОЖЕ СТАТИ ІСТОРИЧНИМ ДЖЕРЕЛОМ ІНФОРМАЦІЇ

Разом з тим науковця констатувала, що сьогодні є тенденція до зменшення єврейського населення в Україні. Наприкінці ХІХ століття воно займало значну частину на територіях сучасної України, мешкало в містах, займалося здебільшого торгівлею. Але через низку причин почало зникати. Згідно перепису 2001 року єврейського населення залишилося дуже мало, як і представників інших нацменшин.

У середині XVIII століття, у Вишнівці мешкало близько 500 євреїв. У ХІХ столітті їх у Вишнівці було більше, ніж українців – 2,5 тис. із 4 тис. усього населення. Сьогодні немає жодного. Звісно це пов’язано з трагічною сторінкою історії Другої світової війни. Тоді, у 1942 році, через політику нацизму знищили близько 3 тис євреїв із Вишнівця та навколишніх сіл, – зазначила лекторка.

У ВИШНІВЕЦЬКІЙ ОТГ ЗБЕРЕГЛИСЯ ПАМ’ЯТКИ ЄВРЕЙСЬКОЇ ГРОМАДИ

Проте й до сьогодні у Вишнівецькій громаді збереглися залишки матеріальної спадщини єврейської спільноти. Наприклад – споруда колишньої синагоги, будівництво якої датується кінцем XVIII століття. Вона зазнала суттєвих перетворень і зараз там розташована селищна рада. До слова, у більшості громад єдине, що нині нагадує про колишню єврейську общину – це синагога та цвинтар.

На жаль, багато пам’яток втрачені назавжди. На карті пам’яті колишнього мешканця Вишнівця, відзначені найважливіші місця для єврейської громади. Згідно з нею, у селищі було 3 єврейських цвинтаря, один з яких зараз неможливо віднайти. Та з тих, що збереглися, й нині можна почерпнути цікаву інформацію. Тож під час лекції учасники спробували розібратися у деяких деталях написів на надгробках. Зокрема точно визначати вказані на них дати.

ЩО ОЗНАЧАЮТЬ СИМВОЛИ НА ДРЕВНІХ НАДГРОБКАХ

У іудеїв літочислення відрізняється від християнського. У євреїв зараз 5780 рік. Нам потрібно запам’ятати одну дату – 1240 рік. Також зважити на те, що усі цифри позначаються літерами. Таким чином, ми зможемо визначати дати. Якщо на будь-чому зображена менора (семисвічник), ми знаємо, що це має стосунок до єврейської громади. Зірка Давида, як символ з’явилася у 15 столітті, також вказує на це. Часто її зображають разом із левом. Якщо на надгробку є птах, то похована точно жінка. Деякі зображення можуть вказувати навіть на те, за яких обставин померла людина, – пояснила фахівець-юдаїст.

Після захопливої лекції, під час перерви на каву, старшокласники мали можливість у неформальній атмосфері задати питання Олександрі Фішель.

Того ж дня, школярі разом з науковицею, вирушили на один з єврейських цвинтарів, де отримали практичне завдання. Там учні шукали і фотографували цікаві зображення на надгробках та за допомогою нових знань встановлювали найстарішу могилу.

Олена ІЛИНИЧ

PS. На території Вишнівецької громади є недослідженні поховання Козацької доби, могили поляків, давні надгробки на українських цвинтарях, – все це історія нашої землі, людей, які тут проживали.
Звичайно, ця історія дуже цікава. Проте кожен свідомий українець мав би для себе почерпнути із знайомства з історією євреїв: як ми бережемо пам’ять про своїх предків, як турбуємося про поховання рідних людей, так і наші нащадки колись ставитимуться до наших могил, до пам’ яті про нас.