Податкові новини від 25.11.2021. Податкова амністія: чи декларують гараж та інші новини

пн 8633

Повернено покупцем пальне чи спирт етиловий: коригування акцизної накладної

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 №729 (далі – Порядок №729).

Відповідно до розділів IV та V Порядку № 729 якщо після реалізації пального та/або спирту етилового відбувається повернення частини чи всього обсягу пального/спирту етилового особі, що реалізує пальне/спирт етиловий, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених під час складання акцизної накладної форми «П» та/або форми «С», показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної (далі – розрахунок коригування) та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Такий розрахунок коригування має бути зареєстрованим в ЄРАН після реєстрації акцизної накладної, показники якої коригуються, та у межах 1095 днів з дати здійснення операції з реалізації пального, яка відбулась починаючи з 1 липня 2019 року.

Коригуються лише показники складених акцизних накладних, зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України.

Розрахунок коригування складає платник податку (філія чи структурний підрозділ платника податку), який реалізує пальне/спирт етиловий та склав акцизну накладну, показники якої коригуються.

Складання розрахунків коригування здійснюється у такій самій кількості примірників, як і кількість примірників акцизної накладної, до якої вони складаються, крім розрахунків коригування, складених до акцизної накладної на операцію з реалізації пального/спирту етилового, яка не відбулась (у тому числі через зазначення помилкових реквізитів отримувача пального/спирту етилового – платника податку (філії чи структурного підрозділу платника податку), або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне/спирт етиловий), другий примірник якої не зареєстрований отримувачем пального в ЄРАН.

Всі розрахунки коригування, складені платником податку (філією чи структурним підрозділом платника податку) до акцизних накладних, підлягають реєстрації в ЄРАН.

Складені в одному примірнику розрахунки коригування реєструються в ЄРАН особою, що реалізує пальне/спирт етиловий, незалежно від того, чи передбачається зміна обсягів реалізованого пального/спирту етилового.

Відповідно до п. 8 розд. IV та розд. V Порядку №729 якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального/спирту етилового або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального/спирту етилового, примірники розрахунку коригування реєструються в ЄРАН в порядку, передбаченому для акцизних накладних:

перший примірник – особою, що реалізує пальне/спирт етиловий;

другий примірник – особою – отримувачем пального/спирту етилового (після отримання від особи, що реалізує пальне/спирт етиловий, першого примірника розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРАН).

Згідно п. 9 розд. IV та розд. V Порядку №729 якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального/спирту етилового, зазначеного в акцизній накладній, перший та другий примірники якої зареєстровано в ЄРАН:

платник направляє особі – отримувачу пального/спирту етилового перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної;

особа – отримувач пального/спирту етилового реєструє в ЄРАН перший та другий примірники розрахунку коригування акцизної накладної.

Особа, що реалізує пальне/спирт етиловий, має право зменшити обсяг реалізованого пального/спирту етилового у податковій декларації за розрахунком коригування після реєстрації усіх примірників такого розрахунку коригування в ЄРАН отримувачем пального/спирту етилового.

Коригування помилково зазначених реквізитів особи – отримувача пального/спирту етилового – платника податку (філії чи структурного підрозділу платника податку) або акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне/спирт етиловий в акцизній накладній, складеній у двох примірниках, може здійснюватися лише після реєстрації в ЄРАН другого примірника акцизної накладної, в якій зазначено помилкові дані, зазначеного у цій акцизній накладній отримувачем пального/спирту етилового.

Якщо в ЄРАН зареєстровано тільки перший примірник акцизної накладної, складеної на операцію з реалізації пального/спирту етилового, яка не відбулась (у тому числі через зазначення помилкових реквізитів отримувача пального/спирту етилового – платника податку (філії чи структурного підрозділу платника податку), або помилкових реквізитів акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне/спирт етиловий), платник складає розрахунок коригування у одному примірнику, та реєструє такий розрахунок коригування в ЄРАН.

Особа, що реалізує пальне/спирт етиловий, має право зменшити обсяг реалізованого пального/спирту етилового у податковій декларації за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРАН.

Порядок заповнення розрахунку коригування визначений пп. 11 – 19 розд. IV та розд. V Порядку №729.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Податкова амністія: чи декларують гараж

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п. п. 14.1.129 прим. 1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів.

При цьому положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, при використанні фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Припинено підприємницьку діяльність: Декларація з типом «Звітна» вже подана, однак без Додатка 1

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп подають вперше податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1) за податкові звітні періоди 2021 року.

Декларація може подаватися платником єдиного податку (першої-третьої групи) як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 Декларації).

При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування зобов’язані подати Декларацію з типом «Звітна» (за період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності), у складі якої формується Додаток 1 з типом «Звітна».

Згідно з приміткою 1 до Додатка 1 при поданні нової Декларації з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання Декларації за такий самий звітний період зазначається тип Декларації «Звітна нова». При цьому обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» Додатка 1 за період, визначений у графі 8 «період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Таким чином, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку першої-третьої групи, яка здійснила державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, до закінчення терміну подання Декларації виявлено, що така Декларація подана без Додатка 1 до неї, то зазначена особа надає повторно Декларацію з одночасним наданням Додатка 1 з типом «Нова звітна».

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Використовувати ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним заборонено

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Тернопільський бізнес отримав 575 млн грн податку на додану вартість

Про бажання відшкодувати податок на додану вартість у січні-жовтні 2021 року повідомили 146 суб’єктів господарювання Тернопільщини. Заявлена ними сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок склала 621 млн грн, що на 192 млн грн більше, ніж торік.

До речі, станом на початок листопада цього року юрособам області повернули з держбюджету грошовими коштами на розрахунковий рахунок 575 млн грн податку на додану вартість. Порівняно з аналогічним періодом минулого року віддали на 129 млн грн більше.

Цьогоріч упродовж десяти місяців за результатами проведених перевірок податківці упередили 15 млн грн ПДВ, неправомірно заявленого до бюджетного відшкодування.

На початок листопада 2021 року загальний залишок невідшкодованого на розрахунковий рахунок ПДВ становить 110 млн гривень, з яких 94 млн грн перебувають у стадії перевірок та процедурі бюджетного відшкодування та 16 млн грн – на судовому та адміністративному розгляді.