Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (22.06.2022). Важливі зміни для платників акцизного податку та інші новини

пн 9638

Чи має право платник податку на прибуток після подання ліквідаційної декларації з податку на прибуток уточнити показники

Згідно з п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Підпунктом 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи.

Відповідно до частини сьомої ст. 111 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості, зокрема, із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає, зокрема, податковим органам звітність за останній звітний період.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду. Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Зокрема, якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації або подано заяву про зняття з обліку платника податків контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку.

При цьому п. 50.2 ст. 50 ПКУ визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Враховуючи зазначене, платник податку на прибуток, щодо якого з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань чи іншого джерела отримане повідомлення чи документальне підтвердження про прийняття рішення про припинення юридичної особи, іноземної компанії, тощо та який подав останню (ліквідаційну) Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств у разі самостійного виявлення помилок за минулі податкові (звітні) періоди має право уточнити показники у раніше поданих деклараціях лише до складання ліквідаційного балансу (передавального акта, розподільчого балансу) та до початку проведення документальної позапланової перевірки у зв’язку з припиненням платника податків.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Перший звітний період при переході на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2% в середині місяця

Для суб’єктів господарювання, які обрали спрощену систему з особливостями оподаткування (єдиний податок третьої групи зі ставкою 2 відс.) в середині податкового (звітного) місяця, першим звітним (податковим) періодом буде місяць, в якому відбулася реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки.

Податковий (звітний) період починається з дня податкового (звітного) місяця, у якому відбулася реєстрація суб’єкта господарювання платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс., та закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Такі платники єдиного податку обчислюють суму доходу починаючи з дня реєстрації платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відс. та подають Податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 №124.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Важливі зміни для платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що 17 червня 2022 року набрав чинності Закон України від 31 травня 2022 року №2284-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого» (далі – Закон №2284), яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №481), зокрема: Законом №2284 передбачено:

  • застосування штрафних санкцій за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового (далі – Єдиний реєстр) масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у п. п. «д»-«ж» п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПКУ;
  • визначення бази оподаткування у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), у розмірі вартості (кількості) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції);
  • дозвіл на отримання спирту етилового за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у п. п. «д», «е», «є» п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу лише суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеними до Електронного реєстру суб’єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумернокосметичної продукції, оцту з харчової сировини, ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;
  • необхідність обладнання суб’єктами господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у п. п. «д»-«ж» п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу кожного місця відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, масовими витратомірами, зареєстрованими в Єдиному реєстрі, або засобами обліку виробленої продукції;
  • обладнання акцизних складів на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, розташованому на акцизному складі, масовими витратомірами, що призначені для безперервного вимірювання, запам’ятовування, фіксування та відображення в електронній формі даних про обсяг отримання та/або відпуску спирту етилового денатурованого, у тому числі біоетанолу, у кілограмах, зареєстрованими в Єдиному реєстрі;
  • зобов’язання направлення схеми встановлення цілодобових систем відеоспостереження за виробництвом та відпуском спирту етилового на акцизних складах, на території яких виробляється спирт етиловий, у тому числі біоетанол, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку не пізніше 10 робочих днів, що настають за днем введення такої системи в експлуатацію. Крім того, тимчасово, на період запровадження воєнного, надзвичайного стану в Україні, суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого, дозволяється виробництво спирту етилового денатурованого та/або біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового неденатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового неденатурованого, а суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на виробництво спирту етилового денатурованого, дозволяється виробництво біоетанолу на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання спирту етилового денатурованого, на підставі ліцензії на виробництво спирту етилового денатурованого при дотриманні ними умов, визначених ст. 18 Закону № 481.
Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Виправлення помилок, допущених в попередніх звітних періодах, у складі податкової декларації з податку на нерухомість

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки було самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлено.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

  • а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897) (далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки: Додаток 1 «Розрахунок № у частині об’єктів житлової нерухомості» та Додаток 2 «Розрахунок № у частині об’єктів нежитлової нерухомості» (далі – Додатки).

При виправленні помилок за минулі звітні періоди у складі Декларації з типом «Звітна» («Звітна нова») у рядку 2 «Податковий період» заголовної частини Декларації заповнюються поле 1.1 «звітний» (зазначається звітний рік, за який подається така Декларація) та поле 1.2 « що уточнюється» (вказується податковий період (рік), що уточнюється).

При цьому, у складі Декларації можна уточнити показники тільки за один податковий (звітний) період, що минув, з тим самим кодом за КОАТУУ органу місцевого самоврядування, для якого було подано Декларацію у минулому періоді, що уточнюється.

У Додатках заповнюється розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання», де в рядку 3 «Нараховано на 20__ рік, усього (сума рядків 2.1-2.n, де n – номер рядка)» (далі – рядок 3) вказується звітний рік, який відповідає значенню поля 1.1 заголовної частини Декларації. Сума значень колонки 20 рядка 3 розділу І додатка 1 переноситься до рядка 5.1 (для об’єктів житлової нерухомості) заголовної частини Декларації, сума значень колонки 19 рядка 3 розділу І додатка 2 переноситься до рядка 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Для уточнення показників минулого звітного періоду у Додатках заповнюється розд. ІІ «Уточнення податкового зобов’язання», де, зокрема, зазначаються:

у рядку 5 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума збільшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.2 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.2 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 6 – зазначається рік, за який здійснюється уточнення, що відповідає року, зазначеному у рядку 1.2 заголовної частини Декларації, та сума зменшення податкового зобов’язання за минулий податковий період, яка переноситься до рядка 5.3 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.3 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 7 – сума штрафу у розмірі 5 відс. до сум, зазначених у рядку 5 розділу ІІ, яка переноситься до рядка 5.4 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.4 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації,

у рядку 8 – сума пені, нарахована на суму виявленої недоплати податкового зобов’язання, яка переноситься до рядка 5.5 (для об’єктів житлової нерухомості) та/або 6.5 (для об’єктів нежитлової нерухомості) заголовної частини Декларації.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Тернополяни задекларували 445,5 млн грн доходу

Цьогоріч уже 4984 жителі Тернопільщини задекларували отримані минулоріч доходи та подали відповідні декларації. При цьому 2983 громадяни зобов’язані були задекларувати свої неоподатковані доходи, а 2001 – забажали скористатись правом на податкову знижку. Загальна сума задекларованого доходу склала 445,5 млн гривень.

Сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 20,1 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,3 млн грн військового збору.

Найчастіше декларували статки від спадку чи дарування та продажу нерухомості чи рухомого майна, а це 1015 та 320 громадян відповідно. Вони задекларували 133,1 млн грн та 26,6 млн грн доходів. Ще 229 декларантів збагатилися завдяки здійсненню незалежної професійної діяльності, а 118 – здачі у найм нерухомого та рухомого майна, заявивши про отримання відповідно 32 млн грн та 8,3 млн гривень.

Прислухались до необхідності виконувати свій конституційний обов’язок і 227 наших краян, які задекларували іноземні доходи. Вони інформували про отримання 16,6 млн грн доходу. Про отримання ж інвестиційних прибутків на 13,9 млн грн повідомили 11 жителів тернопільського краю.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб визначено тим, хто отримував спадщину та дарування, а це 6,8 млн грн, та збагатився від незалежної професійної діяльності – 5,8 млн гривень.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області