Право на щастя

право на щастя

Про усиновлення в Україні є дві думки. Найчастіше люди не розуміють, навіщо інші це роблять, і дивляться з підозрою. Або ж навпаки – вважають усиновлювачів героями.

Кожна дитина відчуває себе у безпеці тільки у люблячій сім’ї, коли батьки турбуються про неї і малюк знає, що є рідні та близькі, які завжди готові захистити від негараздів та прийти на допомогу.

Ця історія про те, як дитина знайшла саме такий захист і отримала нову сім’ю.

 

Ще будучи працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації, працюючи з дітьми не один рік, відбулося не одне усиновлення, і кожне має свою цікаву історію. Хочеться розказати історію одного усиновлення, яка дає поштовх працювати і допомагати батькам і дітям бути щасливими.

На обліку служби перебувала дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах. Мама немала часу на дівчинку, влаштовувала своє особисте життя, зловживала алкогольними напоями. Служба у справах дітей не стояла осторонь проблем цієї сім’ї. З матір’ю проводилась відповідна робота з метою покращення умов проживання та належного догляду за дитиною. Одного разу лишила дівчинка без нагляду. Службою спільно із правоохоронцями налякану і у сльозах п’ятирічну дівчинку було вилучено. Таких ситуацій було і є дуже багато і щоразу виникає думка: «Ну як же? Як можна лишити свою дитину-кровинку?».

А далі влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей. Бесіди з непутящою мамою, яка п’є і не кається, суд… А в думках одне: треба обов’язково знайти хорошу сім’ю!

Дівчинка з золотистим волоссям перебувала в центрі і щоразу запитувала виховательку коли приїде її мама.

Водночас було зрозуміло, що рідна мама ніколи не прийде…

Мама не приходила, не цікавилась, їй була байдужа доля дівчинки.

Але ж є кандидати в усиновлювачі. Передивляючись анкети, здійснювався підбір. І ось є батьки, які шукають маленьку дівчинку!!! Олена та Андрій, маючи вже своїх дорослих дітей від першого шлюбу, мріяли про дівчинку. Зустріч, проведення бесід, під час яких подружжя не налякались біографії, з цікавістю питали і питали про здоров’я, захоплення і бажання дівчинки. Попросили час подумати. Пройшов деякий час і от після десятка поїздок до дівчинки, вдалося налагодити контакт. І ця радісна мить, усиновлення дитини у суді. Напевно найкраща мить у роботі. Яка дає розуміння, впевненість віру, а головне дає право дитині бути щасливою.

Пройшло 8 років. Працюючи вже в іншому відділі, стук у двері. Заходить золотоволоса 13 річна красуня з мамою і татом. Сміється. Дякую, каже вона за маму і тата. А позаду Олена і Андрій. Щасливі… Приїхали з Європи…

Це одна із реальних історії, імена змінено з метою збереження таємниці усиновлення.

Щоб дитинство було безтурботним, радісним і щасливим, кожній дитині необхідна батьківська любов, тепло та родинний затишок. Мама і тато — два міцних крила в долі дитини, які обіймуть, захистять від негод, підтримають у польоті просторами світу, виведуть у повноцінне самостійне життя. Мамою і татом можна стати, народивши малюка. Мамою і татом можна стати для дитини, усиновивши її.

Якщо Ви зважились на такий відповідальний крок, як усиновлення, пам’ятайте, що усиновити дитину – це не просто прийняти її в свою сім’ю, це взяти відповідальність за все її життя, віддати їй частинку свого життя, забезпечити її спадком, вкладати в неї все найкраще, що маємо. Діти Вас щиро чекають!

 

Служба у справах дітей Вишнівецької селищної ради
0671142457- цікаво?? Дзвоніть!!!