Розкопки у Вишнівецькому палаці

Місця де колись стояли оборонні замки ще й до сьогодні приховують дуже багато таємниць. Частина їх історії нам відома завдяки дослідженню різноманітних писемних джерел. Але доволі значний пласт цих таємниць зберігається прямо на місці тієї чи іншої оборонної твердині у матеріальних речах, які заховані від нашого ока столітніми нашаруваннями землі. Сьогодні завдяки праці археологів та їх вмінню «прочитати» інформацію із «послання» наших далеких предків деякі із своїх таємниць розкриває родове гніздо князів Вишневецьких.

Вже вкотре археологічні розкопки на території палацово-паркового комплексу у Вишнівці проводять студенти історичного факультету Тернопільського Національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка разом із своїм керівником – кандидатом історичних наук доцентом кафедри стародавньої та середньовічної історії Андрієм Клішем. Очолює роботи директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини, кандидат історичних наук Марина Ягодинська.

Відомо, що в 40-х роках XVII ст. князь Михайло Ієремія Вишневецький на місці старого замку розпочав масштабне будівництво оборонного комплексу нового типу. У зв’язку з розвитком та масовим використанням артилерії стара баштова система оборони втратила свою актуальність. Високі муровані вежі замінювали на бастіони, які були ширшими та дещо нижчими по висоті, що значно полегшували використання гармат. Саме такий тип оборонної системи і був впроваджений відомим князем Ієремією у Вишнівці. Бастіон як правило складався з одного чи двох земляних валів, де влаштовували артилерію. Технічні рішення при будівництві могли бути різними – це і кам’яна кладка, і використання цегли, і просто земляний вал з облицюванням каменем чи цеглою.
До сьогодні наявні джерела були доволі суперечливими та не дозволяли однозначно говорити, як саме були влаштовані бастіони та куртини (стіна що з’єднувала два сусідніх бастіони) у Вишнівці. Більш чітку відповідь на це запитання могли дати лише археологічні розкопки. Саме тому було прийнято рішення провести археологічну розвідку в районі західного бастіону та прилеглої куртини. Цікавим даний елемент оборони є ще й тому, що на відміну від трьох інших бастіонів він був значно вищий та мав два рівні по висоті.

В процесі роботи один з розкопів було закладено відразу ж за альтанкою, яка знаходилася на межі колишнього регулярного саду та передкуртиної тераси. Дослідження довели розташування цих двох об’єктів на одному рівні.
Інший розкоп було закладено в місці можливого розташування оборонної стіни для того, щоб виявити межі її розташування та конструкцію. На даному етапі робіт жодних слідів кам’яної кладки не знайдено. З чого можна зробити висновок про наявність лише оборонного земляного валу. Цікавим в цьому плані є інвентар маєтку датований 1748 роком. Даний документ свідчить про те, що замок по периметру було обведено сухим ровом та валом з влаштуванням дерев’яного частоколу двома рядами – на валу та в рові. Попередні результати розкопок підтверджують саме таку конструкцію оборонних меж замку. На вершині валу виявлено заглибини, які могли бути залишені від дерев’яного частоколу.
Поряд з іншим цікавими знахідками стали фрагменти скляних гарматних ядер, що були виявлені в ґрунті, яким пізніше засипали оборонний рів та глиняна ручка від сковорідки.

Археологічні розкопки продовжуються. Надіємося на нові цікаві відкриття.

Джерело, 17 липня 2017