“ЄДНАЙМО ДУШІ СЛОВОМ КОБЗАРЯ”

То була дивовижна зоря.
На убогу і світом забуту,
Щоб її до життя повернути,
Бог послав Кобзаря…

Літературно-музична композиція під такою назвою відбулася у Вишнівецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів для вшанування 205 річниці з Дня народження Тараса Шевченка. Вступним словом привітала присутніх завметодкабінетом Вишнівецької селищної ради Майя Мінакова. Тут зібралися не лише вихованці цієї, а й інших шкіл Вишнівецької громади, вчителі, батьки, інші гості.

На імпровізованій сцені – зведений хор Вишнівецької ОТГ ( керівник В. Філик). На його фоні ведучі розпочинають Кобзареве свято. Євген Якубовський стверджує:
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка…

Підхоплює Марійка Бориченко:
То співець наш, Кобзар, то Шевченко, 
Знають люди його на весь світ,
Внук Дніпра, син Вкраїни-неньки,
Він живе у народі, як і його «Заповіт».

Ці слова переливаються у мелодію «Заповіту», який співає зведений хор. Його учасники дарують присутнім і «Думи мої, думи» в обробці Євгена Козака.

А тоді діти серцем торкалися і творів Генія, котрий прославив український народ на увесь світ.

Читців змінює ансамбль скрипалів Вишнівецької музичної щколи, які виконали ноктюрн на тему української народної пісні «Вечір надворі» (керівник Інна Бурдяк, концертмейстер Тетяна Пивоварова) та «Романтичну прелюдію».
Линуть думи мрій простором,
Кроять, творять новий світ …
Горіти в звуках – то блаженство
Не потребує лишніх слів …

Задушевно звучить «Зоре моя вечірняя» у виконанні вокального ансамблю вчителів Вишнівецької одинадцятирічки.

У віночок пісень на слова поета-генія вплітається і «Зацвіла в долині» у виконанні дитячого зору «Світанок».

Нас просто не існує без Шевченка. У ньому – уся історія наша, усе буття. Відомо: Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна, невмируща її слава.

У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі.

Про це й далі стверджують «Піснею про Кобзаря» юні хористи.
Українська народна пісня на слова Т.Г. Шевченка «Віє вітер,віє буйний» та «Перебендя» прозвучали у виконанні народного аматорського вокального ансамблю «Байда» (керівник Ігор Головатюк). Танець «За лісами, горами» виконали учні Вишнівецької школи.

А тоді слово надали й бандурі. Бо:
Бандура, як душа народу, 
Сміється, плаче, гомонить.
Безсмертна, як жива природа, 
Між люди музика летить.

І вона розтікалась звуками залою, а потім, як пташка, випурхнула за вікна … І вже над старовинним Вишнівцем, де побував великий Пророк, понеслась його «По діброві вітер віє» у виконанні ансамблю бандуристів музичної школи (керівник Діана Філик)…

Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами. А поки що дитячий хор музичної школи (солістка Анастасія Марценюк, керівник Ігор Головатюк, концертмейстер Наталія Навроцька) виконує «Молитву» на слова і музику В.Квасневського. І ще на музику Якова Степового, славнозвісний «Садок вишневий коло хати» , й на музику А.Кос-Анатольського, слова Т.Шевченка «Учітеся, брати мої».

Як неможливе без повітря фізичне існування людини, так само немислиме без сонця правди й волі буття її духу. Така одна з найзаповітніших істин, сповідуваних Шевченком. Правда і воля для нього – добро найкращеє у світі!

Боротьбі проти їхніх антиподів присвятив поет усе своє життя: “Кругом неправда і неволя, народ замучений мовчить,” – з болем і гнівом сповіщав він, але майже водночас із щирою вірою пророчив: “Стане правда, стане воля!

У цьому, можливо, можна вбачати Господнє призначення поета: не для любові – для боротьби, не для родини – для вітчизни. І сьогодні, в неспокійний час, нам, можливо, як ніколи, потрібні слова Шевченка, його незламна віра в те, що буде мир на Україні і буде правда між людьми!

Танець «Діти за мир!» у виконанні Зразкового танцювального колективу «Орхідея» (керівник Оксана Пілярчук) також стверджував це.

Порадував присутніх і викладацький ансамбль народних інструментів музичної школи, який виконав «Забуття» Астора П’яццолли (керівник Володимир Філик), а також на муз. Ігоря Шамо, слова В.Палійчука «Де ти тепер» (солістка Діана Філик) й інтродукцію музики до драми «Назар Стодоля» та інші твори.

Шевченко – духовний символ України, наш великий сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням ними дійсності.

Із дитячих літ, неначе Святе письмо, ми вбираємо в душу пророчі рядки.

І в дощ, і в сніг карбуєм кроки

І чуєм, дивлячись в блакить:

«Реве та стогне Дніпр широкий»,

Щоб розбудити всіх, хто спить…

Зведений хор (дитячий, дорослий, оркестр) виконують «Реве та стогне Дніпр широкий» .

В залі слухають, стоячи. То наша шана Великому Кобзареві. То наша квіточка у вінок його пам’яті.

ГАННА БАРВА