Податкові новини від 26.11.2021. Торгівля пальним на АЗС за відсутності електроенергії заборонена та інші новини

пн 1773

Уточнення показників Декларації платника єдиного податкупідприємця: чи потрібно формувати Додаток 1

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати звітність про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752) (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатку 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».

Згідно з приміткою 8 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.

Водночас Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Торгівля пальним на АЗС за відсутності електроенергії заборонена

Згідно з ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1315, умовою включення моделі РРО до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.

Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року №13 (далі – Вимоги), до складу спеціалізованого електронного контрольно-касового апарату (далі – ЕККА) для автозаправних станцій (далі – АЗС) повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.

Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог).

Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися:

всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;

окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.

Таким чином, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим ЕККА для АЗС.

Враховуючи викладене вище, при виході з ладу спеціалізованого РРО для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

При цьому, при відключенні електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Отримано повідомлення про проведення планової перевірки: чи зможе ще платник виправити помилки через уточнення

Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п. 50.1 ст. 50 ПКУ.

Якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, Відповідно до абзацу третього п. 50.1 ст. 50 ПКУ подають уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації у строк не пізніше 10 червня року наступного за звітним.

Згідно з п. 77.4 ст. 77 ПКУ про проведення документальної планової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Отже, платник податку може подати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом до дати початку проведення перевірки, яка вказана в копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмовому повідомленні про проведення перевірки.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Кому необхідно вести облік товарних запасів?

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з цінних металів, коштовного каміння, коштовного каміння органогенного утворення та напівкоштовного каміння).

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Малий бізнес Тернопільщини надає перевагу спрощеній системі оподаткування

Станом на початок листопада 2021 року на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області перебував 37001 фізична особа – підприємець. Понад 97 відсотків із них, а це – 35879 платників, здійснюють діяльність та сплачують податкові платежі. При чому, 84 відсотки із них застосовують спрощену систему оподаткування, а це – 29981 підприємець. На загальній системі оподаткування провадять діяльність, 5898 осіб, що складає 16 відсотків.

Більшість бізнесменів, які обрали єдиний податок, надали перевагу другій групі спрощеної системи оподаткування. Їх налічується 13702 особи. Третю групу обрали 10886 підприємців – спрощенців. Першу групу єдиного податку застосовують 5380 осіб, а 13 підприємців – четверту.

 

 

Одноразове добровільне декларування – унікальна можливість і твоя соціальна відповідальність

Днями начальник Головного управління ДПС у Тернопільській області Михайло Яцина під час Інтернет-конференції поспілкувався онлайн про одноразове (спеціальне) добровільне декларування фізичними особами належних їм активів та сплати збору до бюджету.

Питання податкової амністії не втрачає своєї актуальності, адже в Україні з 1 вересня  розпочалась  кампанія одноразового добровільного декларування, яка триватиме протягом року. Як правило, громадян цікавлять питання: хто може скористатись податковою амністією, які активи можна задекларувати, скільки треба сплатити податків та, взагалі, для чого це потрібно.

Всю доступну інформацію громадяни можуть отримати, зокрема, у тематичному банері, розміщеному на головній сторінці вебпорталу ДПС України, сторінках в соцмережах податкової служби, соціальній рекламі, Центрах обслуговування платників, а також дізнатись, переглянувши відеоролики на субсайті чи YouTube-каналі ГУ ДПС у Тернопільській.

 

Стельма Ярослав

Громадянин в період з 2015 до 2017 року перебував на державній службі, а потім почав займатись підприємництвом. Чи може він скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Михайло ЯЦИНА: Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Отож, якщо фізична особа у період з 01 січня 2005 року перебувала на державній службі та подавала декларацію відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, то така особа не може скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування.

 

Стельма Ярослав

А якщо у період з 2005 року до 2009 року громадянин був депутатом районної ради?

Михайло ЯЦИНА: Фізичні особи, які були депутатами, для прикладу, місцевих рад у 2005-2009 роках та при цьому не займали посад в органах місцевого самоврядування, не одержували заробітну плату за рахунок державних коштів або за рахунок місцевого бюджету, а також не подавали або не мали подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції, можуть скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням.

 

Вікторія_21

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію за об’єкти  нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення? Вартість спадку більше 400 тис. гривень.

Михайло ЯЦИНА: Якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок чи подарунок від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

 

Приватний бізнес

Я в свій час займався бізнесом і в мене є кошти на валютному депозитному рахунку в банку, уже 5 років. Чи необхідно подавати одноразову, добровільну декларацію і ще щось сплачувати?

Михайло ЯЦИНА: Якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

 

українець_2021

Який термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі подання одноразової декларації з типом «Звітна»?

Михайло ЯЦИНА: Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання декларації або трьома рівними частинами: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 1 листопада 2023 року; третього платежу – до 1 листопада 2024 року, при виборі декларантом альтернативної ставки збору.

При цьому порядок вибору порядку сплати збору зазначається декларантом самостійно у декларації у розділі XII декларації (або протягом 30 календарних днів або трьома рівними частинами).

 

Ольга З

Цікавить питання. Чи має право фізична особа задекларувати нерухоме майно, право власності на яке набуто нею у жовтні 2021 року, за рахунок коштів з яких не були сплачені податки?

Михайло ЯЦИНА: Одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню підлягають виключно належні фізичній особі активи, які були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року. Тобто об’єкти рухомого або нерухомого майно, які набуті фізичною особою після 1 січня 2021 року, не підлягають декларуванню.

 

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

 

Викрито схему легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, при здійсненні діяльності з працевлаштування за кордоном

Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС в Тернопільській області спільно із співробітниками відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Тернопільській області викрито схему легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, при здійсненні діяльності з працевлаштування за кордоном.

Встановлено, що суб’єкт господарювання, яке було зареєстроване в іншому регіоні України, а фактично знаходилось у м. Тернополі, пропонував громадянам послуги з працевлаштування за кордоном, а саме на заводі молочних виробів у Королівстві Швеція. За нібито надані консультативні послуги він отримував від громадян кошти на розрахунковий рахунок у розмірі 300 євро в гривнях по курсу НБУ. Однак свої зобов’язання по укладених договорах представники суб’єкта господарювання не мали наміру виконувати – їхні клієнти не отримували працевлаштування за кордоном.

За даними фактами в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України.