Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (23.05.2022). Імпорт – без ввезення на територію України та інші новини

пн 4551Імпорт без ввезення на територію України

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями імпорт (імпорт товарів) – купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Пунктом 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно з п. п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7 (далі – Інструкція №7), банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до п. п. 5 п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором.

Водночас відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на всій території України запроваджено воєнний стан.

Робота банківської системи України в період запровадження воєнного стану регулюється постановою Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова №18).

Так, відповідно до п. 14 прим. 2 Постанови №18 на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Водночас п. 14 прим. 3 Постанови №18 визначено, що граничні строки розрахунків, зазначені в п. 14 прим. 2 Постанови №18:

1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений ст. 20 Закону України від 06 грудня 2019 року №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;

2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.

Отже, чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами у період воєнного стану.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

На Тернопільщині роботодавці виплатили 1,5 млн грн заборгованої зарплати

Результатом індивідуальної роз’яснювальної роботи фахівців Головного управління ДПСу Тернопільській області із керівниками підприємств, які заборгували своїм працівниками зарплату, стала її виплата. Адже 23 із 26 таких зарплатних боржників віддали 1,5 млн грн заробленого. При цьому бюджети отримали 454,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 715,7 тис. грн єдиного внеску.

До протидії формуванню зарплатного боргу залучаються й органи місцевого самоврядування, оскільки податок на доходи є одним із основних джерел наповнення місцевих скарбниць. Так, цьогоріч на спільних засіданнях комісій заслухали керівників 3 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати, податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску. Відтак одне з них ліквідувало 18,9 тис. грн зарплатного боргу, 3,4 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 129,6 тис. грн єдиного внеску.

Працівники територіальних органів ДПС в області спільно з органами місцевої влади також контролюють додержання платниками податків чинного законодавства про оплату праці. Цьогоріч на засіданнях комісій заслухали керівників 24 підприємств та організації, на яких заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче мінімального розмірах. За наслідками проведеної роботи 23 підприємства підвищили рівень виплати заробітної плати. Як наслідок, до бюджету надійшло 85,7 тис. грн податку на доходи фізичних осіб та 104,8 тис. грн єдиного внеску.

Крім того, проведена роз’яснювальна робота з аналогічних питань із керівниками 276 підприємств краю. За результатами проведеної роботи 250 із них підвищили рівень виплати заробітної плати. Відтак бюджети додатково отримали 3,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 4 млн грн єдиного внеску.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Подання податкової декларації платника єдиного податку юрособи при зміні податкової адреси

Згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Сплата єдиного податку платниками, зокрема, третьої групи здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ).

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

При зміні податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.

При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Порядок зміни контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, території територіальної громади або ДПІ обслуговування регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку №1588 суб’єкт господарювання після зняття з обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням продовжує обліковуватись та сплачувати податки з урахуванням п. 10.2 розд. Х Порядку №1588.

Пунктом 10.2 розд. Х Порядку №1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (календарного року).

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження щодо юридичної особи (крім юридичних осіб, які включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується з відповідною ознакою та визначенням коду території територіальної громади згідно з КАТОТТГ, що відповідає:

попередньому місцезнаходженню платника податків – до закінчення бюджетного періоду;

новому місцезнаходженню платника податків – з наступного бюджетного періоду.

Таким чином, при зміні податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративно-територіальної одиниці юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи, подання Декларації та сплата єдиного податку здійснюються за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Чи необхідно платнику ПДВ, який використовує особливе оподаткування, у фіскальному чеку відображати ПДВ

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та програмний РРО (ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265). Дія Закону №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону №265).

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13).

Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.

Також рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю.

Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п. п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області