Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області 15.05.2022). Плата за землю: погашення податкового боргу за рахунок уточнення та інші новини

пн 7739

Землевласники та орендарі спрямували для територіальних громад Тернопільщини майже 117,3 млн грн земельної плати

Суттєву частину у надходженнях місцевих податків і зборів Тернопільщини складає плата за землю. Так упродовж січня-квітня 2022 року власники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів краю майже 117,3 млн грн плати за землю.

Зокрема, 104,6 млн грн земельної плати спрямували юридичні особи для тероб’єднань Тернопільщини. Фізособи сплатили з початку цього року 12,7 млн грн плати за землю.

Нагадаємо, платниками земельного податку є власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Плата за землю: погашення податкового боргу за рахунок уточнення

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 50.1. ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

  • а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
  • б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.

Слід зазначити, що п. 50.1 ст. 50 ПКУ не передбачено сплата штрафних санкцій у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов’язань внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено ст. 124 ПКУ.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПКУ, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім грошового зобов’язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі ПКУ чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Підпунктами 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).

Нормами пп. 35.1 та 35.2 ст. 35 ПКУ визначено, що сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених ПКУ або законами з питань митної справи.

Отже, подання у встановленому порядку уточнюючої податкової декларації з плати за землю є правом платника податків, визначене нормами ПКУ, на усунення самостійно виявлених помилок, і не являється сплатою або погашенням податкового боргу, тому штрафні санкції, передбачені п. 124.1 ст. 124 ПКУ та пеня за порушення строків сплати податкового зобов’язання до платника податків не застосовується у разі зменшення раніше нарахованих податкових зобов’язань внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних (податкових) періодах.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

ППР на сплату транспортного податку для нерезидента

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що відповідно до п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 є об’єктами оподаткування.

Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.

Згідно з абзацом першим п. п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Враховуючи викладене, контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення про сплату суми/cум транспортного податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити фізичній особі – нерезиденту за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування – легковий автомобіль, що перебуває у власності такого нерезидента.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Рекомендації від ДПС у застосуванні 5% акцизу з роздрібного продажу тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що ДПС України листом від 12.05.2022 №3897/7/99-00-09-03-02-07 надала рекомендації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині справляння сплати за 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Із 30.04.2022 набрав чинності Закон України від 21 квітня 2022 року №2218-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень якого змінено дату введення в дію змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження в дію порядку зарахування до місцевих бюджетів 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який сплачується їх імпортерами й виробниками, – перенесено на 01 травня 2022 року, замість 01 січня 2023 року.

Із внесенням змін до Бюджетного кодексу України з 01.05.2022 набувають чинності норми Закону України від 30 листопада 2021 року №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» щодо   перенесення на виробників та імпортерів обов’язку сплачувати 5 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання (далі – СГ) роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачується СГ роздрібної торгівлі.

Водночас СГ роздрібної торгівлі до кінця 2022 року залишаються у порядку та на умовах, що діяли до 01 квітня 2022 року, платниками 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 квітня 2022 року, в тому числі іноземними виробниками, та не реалізованих кінцевим споживачам до 01 квітня 2022 року (п. 40 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

З метою запобігання подвійної сплати виробниками та СГ роздрібної торгівлі 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну платникам податків із 01 травня 2022 року доцільно забезпечити ведення окремого обліку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну залежно від дати їх виробництва, а саме:

  1. виробникам та/або імпортерам, СГ оптової торгівлі – разом із даними щодо кількості та вартості продукції, реалізованої починаючи з 01 травня 2022 року, у первинних супровідних документах (товарно-транспортні накладні та інші) необхідно також зазначати дату її виробництва (або відмітку щодо вироблення продукції до або після 01 квітня 2022 року) та максимальну роздрібну ціну;
  2. СГ роздрібної торгівлі забезпечити:
  • окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 01 квітня 2022 року;
  • відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зокрема:
  • для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 01 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як «Акцизний податок» (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).

Водночас СГ, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 01 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, з 01 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як «Акцизний податок» по таких товарах.

При проведенні фактичних перевірок слід враховувати положення п. 221.3 ст. 221 Кодексу, згідно з яким за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих СГ роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

Згідно з частиною другої статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до СГ (у тому числі іноземних СГ, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів.

Із 01.07.2022 набирають чинності зміни, передбачені Законом України від 02 грудня 2019 року №1019-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів», щодо віднесення тютюновмісних виробів для електронного нагрівання (ТВЕН) до тютюнових виробів, відповідно розповсюдиться відповідальність за недотримання розміру максимальних роздрібних цін на такі товари.

Слід звернути увагу на те, що на сьогодні на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд проєктів законів, зокрема за реєстр. №7311 від 24.04.2022, №7311-д від 01.05.2022, якими передбачено, що з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які вироблені до 01 травня 2022 року замість діючої норми – до 01 квітня 2022 року, акцизний податок з роздрібного продажу сплачується СГ роздрібної торгівлі.

Отже, у разі прийняття одного з проєктів закону СГ роздрібної торгівлі залишатимуться платниками 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до 01 травня 2022 року.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області