Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (14.07.2022). Як формувати фіскальні чеки на продаж тютюнових виробів та інші новини

До уваги територіальних громад!пн 725

Головне управління ДПС у Тернопільській області, керуючись листом ДПС України від 04.07.2022 №639/7/99-00-04-01-04-07, з метою забезпечення виконання у 2022 році постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1330, якою затверджено Порядок та форми надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів (далі – Порядок), повідомляє наступне.

Згідно з Порядком сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів за затвердженими формами.

Електронні форми у форматі EXCEL та методичні рекомендації щодо їх заповнення розміщені на офіційному веб-порталі ДПС у розділі: Законодавство/ Податкове законодавство / Постанови Кабінету Міністрів України / Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 №1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів».

У зв’язку з введенням в дію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 №821 Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (Додаток 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051), доопрацьована та розміщена на офіційному веб-порталі ДПС електронна форма додатку 2 «Ставки земельного податку та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування».

Нагадуємо, що відповідно до норм п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Зазначені рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п.12.3.4 п.12.3 статті 12 Податкового кодексу України).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Які об’єкти нерухомості не є об’єктами оподаткування податком на нерухомість

Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

  •  а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  • б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
  • в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  • г) гуртожитки;
  • ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;
  • д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
  • е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;
  • є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
  • ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;
  • з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;
  • и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
  • і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
  • ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;
  • й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру;
  • к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;
  • л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Згідно з п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані на тимчасово окупованій території, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до ст. 266 ПКУ у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.

При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 38.6 п. 38 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Рента за користування надрами для видобування корисних копалин: що є об’єктом оподаткування?

Згідно із п. 252.2 ст. 252 Податкового кодексу України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об’єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл на користування надрами. Про це інформують в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:

  • обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
  • обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
  • обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.

Види товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначаються платником рентної плати згідно із видами продукції, які встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, у тому числі кондиції товарів та послуг, з урахуванням затверджених платником схем руху товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 ПКУ).

Водночас при ідентифікації об’єкта оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин платник враховує норми п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ та абзацу другого п. 252.14 ст. 252 ПКУ:

  •      у разі укладення власниками спеціальних дозволів з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов’язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів (п.п. 252.1.2 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
  •      у разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини (абзац другий п. 252.14 ст. 252 ПКУ).

При цьому величина об’єкта оподаткування визначається на підставі п.п. 14.1.128 п.14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням як товару, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування іншого, ніж класифіковане в секції В КВЕД ДК 009:2010, виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, що призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або нормативно-правовим актом.

Обсяг видобутої вуглеводневої сировини для цілей розд. IX ПКУ – це обсяг нафти, природного газу (у тому числі супутнього (нафтового) газу), газового конденсату у значенні, наведеному в п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, що у порядку визначеному в правилах видобування вуглеводневої сировини, взятий на облік безпосередньо після пунктів їх підготовки із застосуванням засобів приладового обліку (п.п. «а» п.п. 14.1.126 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Мінеральна сировина для цілей розд. IX ПКУ – це товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин з дотриманням встановлених кондицій на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр за видами товарної продукції гірничого підприємства (п.п. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Кондиції на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр для цілей розд. IX ПКУ – це сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних вимог до провадження господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, які забезпечують раціональне використання об’єкта (ділянки) надр, у тому числі економічно ефективне видобування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства, що розроблена та затверджена на період 5 років у порядку, визначеному законодавством з регулювання гірничих відносин (п.п. 14.1.88 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Фіскальні чеки на продаж тютюнових виробів: як формувати?

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що у зв’язку зі змінами в оподаткуванні акцизним податком роздрібної торгівлі тютюновими виробами суб’єкти господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю, повинні забезпечити:

  • окреме відображення в бухгалтерському обліку та обліку у місці торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, вироблених до та після 01 квітня 2022 року;
  • відображення в розрахункових документах (чеках РРО/програмних РРО) обов’язкових реквізитів відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зокрема:
    •  для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку – окремим  рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті “Акцизний податок” його назва зазначається згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

При цьому при здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими до 01 квітня 2022 року, з 01 травня 2022 року СГ повинні надалі забезпечувати відображення в розрахунковому документі такого обов’язкового реквізиту як “Акцизний податок” (окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами).

Водночас суб’єкт господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном та промисловими замінниками тютюну, виробленими після 01 квітня 2022 року, а також рідинами, що використовуються в електронних сигаретах,  з 01 травня 2022 року у розрахунковому документі (рядок 22) не відображає такий реквізит як “Акцизний податок” по таких товарах.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйтеся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Тернопільщина: сплачено 441,8 млн грн єдиного податку

Суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Тернопільщини 441,8 млн грн єдиного податку упродовж січня-червня 2022 року. Це плюс 60,6 млн грн до очікуваних, а порівняно з першим півріччям 2021 року надходження цього платежу зросли на 74,8 млн гривень.

Значна частка сплаченого податку – внесок приватних підприємців. У двох кварталах цього року вони сплатили 324,4 млн грн єдиного податку. Додаткові надходження склали 45,3 млн грн, оскільки індикативні показники перевищено на 16 відсотків. Приріст єдиного податку від приватних підприємців до аналогічного періоду минулого року склав 23 відсотки або 60,5 млн гривень.

Юрособи-спрощенці перерахували для територіальних громад краю 65,5 млн грн цього платежу, а це плюс 18 відсотків або 6 млн 10,2 млн грн до очікуваних. Порівняно з січнем-червнем 2021 року надходження зросли на 14,4 млн грн або 28 відсотків.

Платники, які задіяні в сільськогосподарському секторі, а це четверта група спрощеної системи оподаткування, сплатили цьогоріч 51,8 млн грн єдиного податку, а це на 5 млн грн більше, ніж очікувалося.

Нагадаємо, що єдиний податок – один із важливих джерел наповнення місцевих скарбниць, до яких він зараховується у повному обсязі.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області