Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (06.10.2022). ПДФО із зарплати для працівників та гіг-спеціалістам юросіб, що отримали статус резидента Дія сіті

пн 6228

Безнадійний податковий борг та списання його у період дії воєнного стану

Відповідно до п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220 (далі – Порядок).

Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку, безнадійним податковим боргом є:

  • податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута, – станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника – юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника – фізичної особи);
  • податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, – станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду;
  • податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом, – станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства;
  • податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку, – станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів;
  • податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений п. 102.4 ст. 102 глави 9 розд. ІІ ПКУ, – станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС;
  • податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), – станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов’язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
    • Такий факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі – Сертифікат), виданим Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами;
  • податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, – станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора;
  • податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури, – станом на дату прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п. 7 розд. ІІІ Порядку у разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з’являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, то списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Згідно з п. 1 розд. ІІІ Порядку у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 п. 2 розд. II Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку.

Пунктом 2 розд. IІІ Порядку визначено, що у випадку передбаченому п. п. 6 п. 2 розд. II Порядку платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов’язково додається Сертифікат.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до Порядку.

Структурний підрозділ територіального органу ДПС, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем кварталу.

Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України від 13 травня 2020 року № №591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 29.05.2020, п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ викладено в новій редакції, згідно з яким у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.

Крім того, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ.

Додатково, відповідно до п. п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім визначених цим пунктом випадків.

Враховуючи комплексну дію зазначених вище законодавчих норм, з 18 березня 2020 року (у тому числі у період воєнного стану) податковими органами визнається безнадійним та списується податковий борг, строк давності (1095 днів) щодо якого минув до 17 березня 2020 року включно. Списання за іншими підставами здійснюється згідно з відповідними положеннями Порядку.

Також згідно зі ст. 97 ПКУ безнадійним вважається борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Порядок списання такого податкового боргу визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1231 «Про затвердження Порядку списання непогашених грошових зобов’язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством».

Списання безнадійного податкового боргу здійснюється за результатами розгляду документів, наданих платником податків, виключно головними управліннями ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (Центральним, Східним, Західним, Південним, Північним), в якому такий платник перебуває за основним/неосновним місцем обліку.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

На обороноздатність країни тернополяни перерахували понад 332,6 млн грн з легальних доходів

Трохи більше 332,6 млн грн військового збору спрямували на потреби армії платники Тернопільщини упродовж дев’яти місяців цього року. Надходження перевищили показник січня-вересня минулого року на 61,6 млн грн або плюс 23 відсотки.

Лише у вересні наші краяни спрямували до державної скарбниці 43,6 млн грн «патріотичного» збору, що перевищило минулорічні надходження на 5,3 млн грн, а очікувані – на 15 відсотків, тобто 5,6 млн грн додатково.

Принагідно нагадуємо, що військовий збір запроваджено в Україні з серпня 2014 року як додаткове джерело фінансування і підтримки армії. Ставка цього платежу становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні. Відповідальними за нарахування збору до бюджету є роботодавці, що нараховують доходи у вигляді заробітної плати на користь платника податків.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

ПДФО із зарплати для працівників та гіг-спеціалістам юросіб, що отримали статус резидента Дія сіті

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів, визначені Законом України від 15 липня 2021 року №1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон №1667).

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону №1667 резидентом Дія Сіті може бути юридична особа, зареєстрована на території України в установленому законодавством України порядку, незалежно від її місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності, яка відповідає всім таким вимогам, зокрема:

  • 1) здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою ст. 5 Закону №1667, що вказано у її статуті та/або відомостях про неї, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
  • 2) розмір середньої місячної винагороди залученим працівникам та гіг-спеціалістам, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому набуто статус резидента Дія Сіті, кожного календарного місяця становить не менше, ніж еквівалент 1200 євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на перше число відповідного календарного місяця;
  • 3) середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів юридичної особи (у разі залучення) за підсумками кожного календарного місяця, починаючи з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менше дев’яти осіб;
  • 4) сума кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перших три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у статусі резидента Дія Сіті, становить не менш як 90 відс. суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу);
  • 5) щодо юридичної особи відсутні обставини, передбачені частиною другою ст. 5 Закону №1667.

Порядок набуття статусу резидента Дія Сіті встановлено ст. 4 Закону №1667, згідно з частинами другою та третьою якої юридична особа набуває/втрачає статус(у) резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (реєстр Дія Сіті) з урахуванням положень частини сьомої ст. 2 Закону №1667.

Згідно з частиною сьомою ст. 2 Закону №1667 особливості застосування до резидента Дія Сіті спеціальних умов оподаткування, день початку і день припинення застосування таких умов визначаються ПКУ.

Особливості оподаткування доходів спеціалістів резидентів Дія Сіті встановлені п. 170.14 прим. 1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. п. 170.14 прим. 1.1 якого податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, укладеного у порядку, передбаченому Законом № 1667, є резиденти Дія Сіті.

При цьому спеціалісти резидента Дія Сіті – це гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеному в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах.

Відповідно до п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відс.), оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:

  • а) заробітної плати;
  • б) винагороди за гіг-контрактом, укладеним у порядку, передбаченому Законом № 1667, у тому числі винагороди за створення та перехід прав на твори, створені за замовленням;
  • в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.

Положення п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240000 євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня звітного податкового року. При цьому в цілях розрахунку такого розміру до нього не включається дохід спеціаліста резидента Дія Сіті, оподаткований податковим агентом – резидентом Дія Сіті у порядку, передбаченому підпунктами 170.14 прим. 1.4 та 170.14 прим. 1.5 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка, встановлена п. 167.1 ст. 167 ПКУ, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ і самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з суми такого перевищення.

Якщо податковий агент – резидент Дія Сіті у відповідний календарний місяць не відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої ст. 5 Закону № 1667, такий податковий агент зобов’язаний у межах податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно нарахувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, щодо доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, передбачених у підпунктах «а» – «б» п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, що були виплачені протягом такого календарного місяця, та сплатити його до подання податкового розрахунку. При цьому сума такого сплаченого податку податковим агентом не включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу спеціалістів резидента Дія Сіті.

Враховуючи зазначене, юридична особа, яка відповідає вимогам, визначеним частиною першою ст. 5 Закону № 1667, та отримала статус резидента Дія Сіті не з початку місяця, оподатковує суми заробітної плати (винагороди) нараховані (виплачені) працівникам та гіг-спеціалістам за такий місяць податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Разом з тим, ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відс., встановлена п.п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, застосовується до доходів платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті з наступного за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті. При цьому, якщо юридичною особою у період її перебування у статусі резидента Дія Сіті залучаються нові працівники, то оподаткування доходів таких працівників здійснюється в порядку, визначеному п. п. 170.14 прим. 1.2 п. 170.14 прим. 1 ст. 170 ПКУ, за умови дотримання таким резидентом Дія Сіті вимог, встановлених пп. 2 та 3 частини першої ст. 5 Закону №1667.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Скасовано будь-які заборони на здійснення експорту природного газу

Головне управління ДПС у Тернопільській області інформує, що 1 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2022 року №2606-IX «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу» (далі – Закон №2606), у зв’язку з чим внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, доповнено новим підпунктом 69.31.

При цьому, установлено, що тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому Кабінетом Міністрів України повністю скасовано будь-які заборони на здійснення експорту (вивезення) газу природного за межі митної території України, положення розділів IX та XX ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених підпунктом 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для цілей реалізації положень статті 252 ПКУ фактичною ціною реалізації для газу природного, видобутого в Україні з 1 серпня 2022 року, що видобувається платниками рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є максимальний показник наведених величин у підпункті 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі показники, визначені підпунктом 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1000 метрів кубічних у національній валюті України, і надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для цілей застосування пункту 252.20 статті 252 ПКУ фактична ціна перераховується за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.

Норми підпункту 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на обсяги природного газу, визначені пунктом 252.24 статті 252 ПКУ.

При експорті (вивезенні) за межі митної території України газу природного, видобутого у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року, який засвідчено належно оформленою митною декларацією, яка до 5 числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення, надається центральним митним органом контролюючому органу, 2 у наступних за податковим (звітним) періодом, у якому такий газ був видобутий, платник рентної плати зобов’язаний після оформлення митної декларації у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію, у якій збільшити суму податкових зобов’язань з рентної плати на суму перевищення податкових зобов’язань за обсяги експортованого газу природного, визначених відповідно до вимог пункту 252.8 статті 252 ПКУ, над сумою податкових зобов’язань за відповідний податковий (звітний) період, у якому такий газ був видобутий, без застосування штрафних санкцій та пені. Сума самостійно донарахованих платником рентної плати податкових зобов’язань підлягає сплаті у строки, визначені статтею 57 ПКУ.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Ставки для нерухомості в об’єднаній територіальній громаді, де не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів

Згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом №280/97 та іншими законами.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію (частина п’ята ст. 59 Закону №280/97).

Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.

Згідно з абзацом першим частини восьмої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року №157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон №157) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому частини восьмої ст. 8 Закону №157.

Таким чином, якщо сільською (селищною, міською) радою, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських, селищних або міських рад (територіальних громад) в об’єднану територіальну громаду, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських (селищних, міських) рад, що об’єдналися в територіальну громаду.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області