Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (25.10.2022). Операції з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів

пн 4554

Повернення виробникам та імпортерам тютюнових виробів: база оподаткування акцизним податком

Відповідно до п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України I (далі – ПКУ) платником акцизного податку є, зокрема, особа – виробник та/або імпортер тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, яка здійснює їх реалізацію для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів за ставкою, визначеною п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків.

Базою оподаткування є, зокрема, вартість за максимальними роздрібними цінами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку, реалізованих відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до п. п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ є дата реалізації виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами.

При повному або частковому поверненні покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків, платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення.

Сума коригування обчислюється платником податку із застосуванням максимальних роздрібних цін, ставок акцизного податку з урахуванням мінімального податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сума коригування зазначається в декларації з акцизного податку за звітний період, у якому відбулось таке повернення.

При подальшій реалізації цих товарів (продукції) зобов’язання з акцизного податку обчислюються у загальному порядку.

Отже, база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі виробниками та імпортерами зменшується на вартість (з податком на додану вартість та акцизним податком) у разі повернення тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків.

Зменшення бази оподаткування акцизним податком здійснюється у податковому періоді, в якому відбулось таке повернення товарів, та обраховується із застосуванням максимальних роздрібних цін та ставок акцизного податку, які діяли на дату виникнення податкового зобов’язання щодо таких товарів (продукції).

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

 

Статус подання звітності

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Пунктом 1 підрозд. 1 розд. IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі – Порядок №5), визначено, що первинні показники, які відображаються у підсистемі, що забезпечує обробку звітності та платежів, є показниками форм, зокрема, податкової звітності (далі – Документ звітності).

Відповідно до п. 4 підрозд. 4 розд. ІV Порядку №5, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до інтегрованих карток платника сум грошових зобов’язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).

Враховуючи зазначене, Документ звітності подається з ознакою:

«Звітний» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

«Новий звітний» – до закінчення граничного строку подання Документу звітності за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданого Документа звітності з ознакою «Звітний»;

«Уточнюючий» – після граничного терміну подання Документу звітності за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданого Документу звітності.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Операції з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів: оподаткування ПДВ

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

При цьому, тимчасово, до 1 січня 2027 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема, операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2027 року, звільняються від оподаткування ПДВ, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 (далі – Постанова №15).

Перелік металів, які відносяться до поняття «дорогоцінні метали», визначено п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями, а саме: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Оскільки Постановою №15 визначено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до яких не належить брухт та відходи дорогоцінних металів, то при здійсненні операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів, у тому числі, утворених при розбиранні та списанні основних фондів, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

На Тернопільщині від продажу підакцизних товарів місцеві бюджети отримали більше, ніж сподівалися

Понад 86,8 млн грн акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів отримали територіальні громади Тернопільщини впродовж січня-вересня 2022 року. При цьому надходження платежу перевищили очікування на 23 відсотки. Відтак додатково до місцевих скарбниць спрямували 16,4 млн гривень. Так, від реалізації тютюнових виробів надійшло 35,3 млн грн (41%). Продаж алкоголю додав 29,2 млн грн (33%), а пива – 22,3 млн грн (26%).

Загалом суб’єкти підприємницької діяльності, які виробляють підакцизну продукцію на теренах Тернопільщини, сплатили до державної казни 33 млн грн акцизного податку. Додаткові надходження платежу склали 6,7 млн грн, бо надійшло платежу на 25 відсотків більше, ніж очікувалося. Основна сума податку, а це 17,8 млн грн, надійшла від виробництва пива. Виготовлення горілчаної продукції додало бюджету країни від Тернопілля 15,1 млн грн акцизного податку.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Доходи нерезидента, які оподатковуються податком на доходи

Відповідно до п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Для цілей п. 141.4 ст. 141 ПКУ такими доходами є:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту;

е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. «а» п. п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. п. «а» п. п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, що відповідають таким умовам:

а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ);

акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами НП(С)БО або МСФЗ.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Не є доходами для цілей п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України від 23 березня 2017 року № 1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» зі змінами та доповненнями.

Згідно з п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому-шостому п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з ПКУ до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відс. (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання Звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за ПКУ до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, де:

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм п. 141.4 ст. 141 ПКУ, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відс. та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.

Такий нерезидент – покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Згідно з п. п. 141.4.12 п. п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах, які здійснюють на користь нерезидентів виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому-шостому п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, не утримують податок з таких доходів за правилами, встановленими п. п. 141.4.2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якщо суми таких доходів підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 141.9 прим. 1.2.15 п. п. 141.9 прим. 1.2 та п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за ставкою, передбаченою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків).

Абзацами четвертим-шостим п. п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено що для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються:

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п. п. 39.2.1.1 п. п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки».

Підпунктом 141.9 прим. 1.2.15 п. п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах є господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ, якщо їх умови не відповідають принципу «витягнутої руки», у сумі, визначеній за правилами, встановленими п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Підпунктом 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ передбачено порядок визначення бази оподаткування під час здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки».

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо резидент Дія Сіті – платник податку на особливих умовах здійснює контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки», база оподаткування податком на прибуток підприємств за такими операціями, що оподатковується за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ, визначається окремо на рівні:

перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг);

перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки».

Якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим-четвертим п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ як база оподаткування за окремою контрольованою операцією:

а) була оподаткована податком на доходи нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ, відповідна сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи нерезидента зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до п. п. 141.9 прим. 1.2.15 п. п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за базовою (основною) ставкою;

б) у попередніх податкових (звітних) періодах була включена до бази оподаткування, визначеної згідно з п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, сума податку, нарахована (сплачена) в попередніх податкових (звітних) періодах на таку суму (її частину) за ставкою, визначеною п. 136.8 ст. 136 ПКУ, зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до п. п. 141.9 прим. 1.2.15 п. п. 141.9 прим. 1.2 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за базовою (основною) ставкою.

Загальна сума, на яку може бути зменшено податок відповідно до підпунктів «а» і «б» п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ, не може перевищувати суму такого податку, розраховану за базовою (основною) ставкою від бази оподаткування, визначеної згідно з абзацами другим-четвертим п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ.

Якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим-четвертим п. п. 141.9 прим. 1.3 п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ як база оподаткування за контрольованою операцією, в наступних звітних (податкових) періодах підлягатиме включенню до бази оподаткування за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до п. п. 141.9 прим. 1.2 (крім п. п. 141.9 прим. 1.2.15) п. 141.9 прим. 1 ст. 141 ПКУ за ставкою, визначеною згідно з п. 136.8 ст. 136 ПКУ, така сума (її частина) враховуватиметься у зменшення бази оподаткування, що розраховується відповідно до п. п. 135.2.1 п. 135.2 ст. 135 ПКУ, за такими операціями.

Сектор інформаційної взаємодії 
Головного управління ДПС у Тернопільській області