Податкові новини (ГУ ДПС у Тернопільській області (18.01.2023). Чи можна отримати третім особам інформацію стосовно суб’єктів господарювання та фізосіб

пн 6650

Застосування РРО/ПРРО, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари/послуги

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:

  • проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
  • надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з п. 6 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №163 безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів;

  • надавач платіжних послуг – надавач платіжних послуг, у якому відкритий рахунок платника/отримувача/стягувача для виконання платіжних операцій (далі – надавач платіжних послуг платника/отримувача/стягувача). До надавачів платіжних послуг належать банки та небанківські надавачі платіжних послуг.

Закон №265 визначає загальні положення застосування РРО та/або ПРРО при проведенні оплат за товари (послуги) та не передбачає розподілу щодо застосування таких реєстраторів в залежності від походження коштів, якими проведена розрахункова операція (власними або запозиченим (кредитними)).

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО та/або ПРРО не застосовуються.

Враховуючи викладене, якщо банк в межах кредитного договору за дорученням покупця здійснює переказ коштів за товари (послуги) з поточного рахунку на поточний рахунок продавця у форматі ІВАN, то РРО та/або ПРРО такий суб’єкт господарювання (продавець) не застосовує.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Ідентифікатор форм для податкового агента, що подає в електронному вигляді Розрахунок та додаток 4ДФ до Розрахунку

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми:

Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.07.2022 №189) (далі – Наказ №189) за ідентифікаторами форм J0500108 (для юридичних осіб) та F0500108 (для фізичних осіб) та додатків до нього, зокрема:

  • додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікаторами форми F/J0510408 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Розрахунок за формою, затвердженою Наказом №189, перший раз подається за звітний (податковий) період – четвертий квартал 2022 року починаючи з 01.01.2023.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Торік жителям Тернопільщини віддали понад 18 млн грн заборгованої зарплати

Упродовж 2022 року фахівці Головного управління ДПС у Тернопільській області приділяли окрему увагу легальному оформленню найманої праці на теренах нашого краю, виплаті заробітної плати працівникам у належному та повному обсязі, перерахунку відповідних податків до бюджетів.

Так, із керівниками 102 підприємств, які допустили заборгованість із виплати заробітної плати та податкових платежів, провели роз’яснювальну роботу. Після цього 98 боржників виплатили понад 18 млн грн заборгованої заробітної плати. До бюджету додатково надійшло 3,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 8,9 млн грн єдиного внеску.

Оскільки податок на доходи – основний бюджетоформуючий платіж місцевих бюджетів, до контролю за дотриманням законодавства про оплату праці залучаються й органи місцевого самоврядування. Так, у січні-грудні минулого року ГУ ДПС в області спільно з органами місцевого самоврядування провели роз’яснювальну роботу з керівниками 161 підприємства, де заробітна плата виплачувалась у мінімальному чи нижче розмірі. Результатом стало підвищення рівня виплати заробітної плати 142 з них. Тож додаткові надходження до бюджетів склали 3,9 млн грн, з яких 1,9 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 2 млн грн єдиного внеску.

Доцільність підвищення оплати праці роз’яснили представникам 820 підприємств та організацій області. Відтак 769 із них підвищили рівень виплати заробітної плати. Тож бюджети отримали 15,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 13,7 млн грн єдиного внеску.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом: подання звітності вперше

Відповідно до п. п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України починаючи з дати видачі ліцензії.

При продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Водночас 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), яким визнано втрату чинності Законом України «Про радіочастотний ресурс України» із змінами та доповненнями, відповідно до якого було передбачено видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та порядок отримання дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Відповідно до абзаців першого-третього п. 4 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089 ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, що на день набрання чинності Законом № 1089 та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, у тому числі за необхідності здійснюється продовження строку дії таких ліцензій.

Ліцензіати мають право безоплатно переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, якщо інше не передбачено цим планом.

Не переоформлена у встановленому порядку ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України втрачає чинність.

Дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів, видані до дня набрання чинності Законом №1089, та умови цих дозволів набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до Закону №1089.

Присвоєння радіочастоти – це внесення параметрів та визначених умов експлуатації радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення із статусом задіяного присвоєння радіочастоти (смуги, номіналу або радіочастотного каналу) до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів або до реєстру присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів.

Пунктами 31-33 ст. 2 Закону №1089 визначено, що:

  • задіяне присвоєння радіочастоти – це присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, введеного в експлуатацію у визначеному законодавством порядку;
  • заплановане присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого процедура розрахунку електромагнітної сумісності виконана з позитивним результатом;
  • заявлене присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого розпочата процедура розрахунку електромагнітної сумісності.

Отже, починаючи з 2022 року суб’єкт господарювання, який отримав відомості з Реєстру присвоєнь радіочастот, в яких вказані статуси: «задіяне присвоєння радіочастоти» та/або «заплановане присвоєння радіочастоти», «заявлене присвоєння радіочастоти», є платником рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з дати присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти».

При цьому такий суб’єкт господарювання подає податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України) вперше за календарний місяць, в якому було присвоєно статус – «задіяне присвоєння радіочастоти».

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області

 

Чи можна отримати третім особам інформацію стосовно суб’єктів господарювання та фізосіб 

Згідно з абзацом другим ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2657-XII «Про інформацію» (далі – Закон №2657) податкова інформація – сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Статтею 20 Закону №2657 визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з п. п. 20.1.23 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені п. п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право надавати відповідно до закону інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та реєстру страхувальників органам державної влади, Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п. п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема:

  • не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.
  • Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних надання контролюючим органом на користь органів місцевого самоврядування інформації, передбаченої абзацом сьомим п. п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту);
  • надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право:

  • на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;
  • реалізовувати через електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.

Платник податків через електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.

Частиною другою ст. 10 Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон №2939) визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини першої ст. 21 Закону №2657 інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.

Також частиною другою ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб’єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат не потребує згоди фізичних осіб на отримання та обробку персональних даних.

Сектор інформаційної взаємодії

Головного управління ДПС у Тернопільській області