Бодаки

Бодаки — село в Україні, у Збаразькому районі Тернопільської області.

Розташоване на правому березі р. Горинь (права притока Прип’яті, басейн Дніпра), за 24 км від районного центру і 18 км від найближчої залізничної станції Ланівці. Через село проліг автошлях Вишнівець–Ланівці. Територія села — 1,76 км².

Протягом 1934—1939 років село належало до ґміни Вишневець (нині смт Вишнівець).

Село є центром сільської ради.

У зв’язку з переселенням мешканців виведені з облікових даних хутори:

  • Кобильоха — розташований за 3 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 7 будинків, 25 осіб. Нині є незаселений будинок.
  • Зімно — розташований за 1 км від нього. У лютому 1952 р. на хуторі — 4 будинки, 13 жителів. Нині хутір незаселений, є один будинок і 2 напівзруйновані.
  • Михайлівка — розташований за 1 км від нього. Назва походить, імовірно, від імені першопоселенця — Михайла. У лютому 1952 р. на хуторі в одному будинку проживало 4 особи.

Поблизу Бодак виявлено залишки поселення доби пізнього палеоліту, досліджено поселення трипільської і давньоруської культур («Замкова Гора»). Дослідження (поселення і крем’яні майстерні трипільської культури) набули міжнародного статусу, знахідки експонували у Болгарії, Іспанії, Франції. За переказами, в урочищі Зімно була давньоруське містечко, яке зруйнували татари.

Перша писемна згадка датується 1462 роком. Назва, походить, за переказами від слів — «біда таки» (жителі жили бідно) і від «будяки», що ростуть тут у надлишку; за іншими даними — від першопоселенця козака Бодака.

1482 належало князю М. Збаразькому, пізніше перейшло до князів Вишневецьких. У 1546 — власність Івана Михайловича Вишневецького, 1583 — Андрія Вишневецького, 1598 — Михайла Вишневецького. На початку 1630-х років село (71 будинок) власність Яреми Вишневецького. Як маєток князя Януша-Антонія Корибута Бодаки згадані в акті 1703 року. 1850 маєток у Бодаках став власністю княгині Абамелек, потім відповідно — Плятера, Толлі, Кочубея і князя Імеретинського.

Наприкінці XIX ст. в Бодаках — 147 будинків, 1108 жителів.

У Легіоні УСС й УГА воювали: Г. Мукоїда, Т. Савчук, Захар і Федір Собки, О. Цимбровський, І. Яцюк та інші

У 1931 році в селі проживало 1692 жителі, було 286 малих господарств, 27 середніх, 1 промислове підприємство, 3 торгових заклади; працювала однокласна школа.

До 1939 діяли філії «Просвіта» та інших товариств, а також кооператива і хор.

1 липня 1941 — 6 березня 1944 р. — під нацистською окупацією. У серпні 1943 року вояки УПА захопили німецькі склади у Вишнівці, продукти та одяг роздали мешканцям сіл Бодаки і Лози. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали близько 60 осіб. В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики — понад 90 осіб; у т. ч. загинули в 1944 р. у криївці в урочищі «Зімно» (поле між селами Лози і Котюжини Збаразького району): Р. Басюк, С. Бондар, М. Волохатий, А. Онищук, О. Собко, О. Чимирис та інші — 18 червня 1944-го загинуло 44 повстанці. У селі були криївки в садибах К. Собчука, Є. Вознюк, Т. Янусь. У cерпні–вересні 1948 р. в селі розклеєні антибільшовицькі та протиколгоспні листівки.

5 травня 1947 року голова сільської ради звернувся до Міністра внутрішніх справ з проханням про переселення мешканців села «в східні області Сибіру на нові оселі…». У 1950 р. в Бодаках заарештували І. Борейка, В. Вознюка, Д. Дишканта, С. Довганюка і Л. Шандрука як членів молодіжної підпільної організації.

У січні 2014 р. в Бодаках відбулася акція (близько 150 осіб) на підтримку затриманого правоохороними органами поета, уродженця села Юхима Дишканта.

юхим дишкнт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Є церква святого Миколая (1699—1771 рр., дерев’яна, 1871 р. реконструйована; 1900 р. збудована нова дерев’яна, освятив 25 листопада 1900 р. архієпископ Волинський і Житомирський владика Модест; на честь цієї події споруджено пам’ятний хрест; наприкінці XIX ст. в місцевій церкві було багато стародруків). На подвір’ї — пам’ятний хрест на честь реконструкції церкви (1900). Є капличка святого Миколая Чудотворця (2004), хрест (відновлений 1988) до 1000-ліття хрещення Русі.

У селі встановлено:

  • 2 хрести до 1000-ліття хрещення Русі (1988);
  • пам’ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967);
  • пам’ятний знак на місці загибелі борців ОУН та УПА.

Від 1890-х років діяла початкова школа (вчителі – Антон і Ольга Річинські); у 1920-х — польська школа.

За станом на 5 квітня 1939 року в селі була початкова школа (4-класна) з двома вчителями і польською мовою навчання.

Протягом 1950—1961 років діяла семирічна школа, від 1961 — восьмирічна. У 1990 році збудовано нове приміщення школи. Нині діє загальноосвітня школа I—III ступенів.

Діють будинок культури (збудований 1967), бібліотека, відділення зв’язку, 2 торгових заклади.

У 1950 році створено колгосп, 1955 — село радіофіковане, 1967 — електрифіковане, 1990 — прокладено центральний водогін, 2004 — газифіковане.

Нині земельні паї орендує чеська фірма «Агродружество Євішовіце Україна».

У Бодаках народилися: поет Юхим Дишкант (нар. 1988), командир диверсійної групи УПА Яків Долінський («Борис»; 1922—1946), сотник Леґіону УСС Іван Яцюк (1896—1977). Археологічні дослідження проводив історик, археолог, етнограф Олександр Цинкаловський.

Похований у рідному селі Магльона Володимир Петрович (1990—2015) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.


Україна

Тернопільська обл, Збаразький район, смт. Вишнівець, вул. Грушевського, буд. 6

тел. +38 03550 31263

Графік роботи:

Пн-Пт з 08-00 до 17-15
Сб, Нд: вихідні

vuchnivets.selrada@ukr.net

Бодаки

шандрук мв фото

Шандрук Микола Васильович


Староста села Бодаки

Бодаки