Вишнівець у плині історії

istoria

Княжий період

(1170-1395)

У цей час існувало окреме Волинське князівство. Початок його заснування збігся у часі зі смертю Мстислава-Федора Ізяславовича, правнука Володимира Мономаха, і початком князювання Романа Мстиславовича. Кордони тодішньої Волині сягали на заході річки Вепра, на північному заході – річок Ясельди і Нарева (включаючи всю Холмщину, Підляшшя і Берестейщину), на півдні співпадали з південними кордонами Белзької землі, на південному сході обмежувалися Збаражем (тепер село Старий Збараж) і Пліснеськом (поблизу села Підгірців Бродівського району), на сході доходили до річки Случа, включаючи Погорину та Болохівщину.

Вишнівець у плині історії

велике князівство литовське герб

У складі Великого князівства Литовського

(1395-1566)

Удільні князівства Дубровицьке, Коширське, Ковельське, Чорторийське, Степаньське, Четвертинське, Тристенське, Володимирське, Воронецьке, Клеванське, Порицьке, Корецьке, Острозьке, Заславське, Вишневецьке та Збаразьке перетворилися у приватні володіння і втратили адміністративні функції.

Перша писемна згадка про Вишнівець відноситься до 1395 року. Тоді він був власністю князя Корибута Ольгердовича. У привілеях польського короля Владислава ІІІ Варненчика від 9 липня 1463 року є запис, що після смерті власника Вишнівця князя В. Несвізького місто переходить до його сина Солтана, який уперше почав іменуватися Вишневецьким.

З ім’ям Дмитра Вишневецького пов’язують заснування Запорізької Січі.

Від кінця 15 століття Вишнівець користувався магдебурзьким правом. 23 серпня 1494 року відбулась битва з татарами біля міста, невдала для польсько-литовсько-руського війська, потім татари напали на містечко і завдали значних руйнувань йому.

Вишнівець у плині історії

річ посполита герб

У складі Речі Посполитої

(1566-1793)

Створено Волинське воєводство. На заході його межі доходили до Західного Бугу (без Підляшшя, Холмщини та Белзької землі), на півдні – до Белзького воєводства, на південному сході обмежувалося Збаражем і Пліснеськом, а після 1793 року кордон проходив північніше Пліснеська і Збаража, залишаючи ці терена у складі “королівства Галіції та Лодомерії” (під такою назвою частина Волині разом з Галичиною увійшла до складу Австрійської імперії після першого розподілу Польщі у 1772 році), на сході кордон обмежувався річкою Случчю. Воєводство поділялося на Володимирське, Луцьке та Крем’янецьке староства.

З 1569 року в складі Речі Посполитої Вишнівець стає важливим торговельним і культурним центром південної Волині.

У 1640 році Ярема Вишневецький перебудував і укріпив замок.

Під час визвольної війни проти польського панування у 1648, 1649, 1651 роках містечко займало козацьке військо Богдана Хмельницького. У 1649 році усі поля навколо з’їла сарана і як наслідок 1651 року тут спалахнув великий голод. Польський шляхтич Єжи Борковський наприкінці життя купив війтівство у Вишнівці (31 серпня 1675 року був взятий в полон військом турків і татар).

У 1672 замок через зраду узятий татарами, вся шляхта була винищена.

У 1653, 1657, 1658, 1672, 1675 роках на Вишнівець нападали турецько-татарські орди. Під час нападу влітку 1675 року обороною керував війт Єжи Борковський, 11 днів невелика залога замку не дозволяла його взяти переважаючим кількісно ворогам. Подібно, 31 серпня через зраду жидів Вишнівець потрапив до рук ворогів — турків, шляхту, що була закрита в замку, вбили. Мешканці, в тому числі вдова війта Зузанна з Тишок (Тишецька), потрапила в ясир.

У 1742 році польські шляхтичі заснували у місті першу масонську ложу на землях України.

У 1744 році після смерті останнього з роду Вишневецьких — Михайла Сервація — містечко перейшло у власність князів Мнішеків.

У містечку було 3 церкви та кляштор з фарним костелом кармелітів босих.

Вишнівець у плині історії

російська імперія герб

У складі Російської імперії

(1793-1919)

Волинь входила в Російську імперію. Належала до Ізяславського (1793) намісництва (центр місто Ізяслав, тепер Хмельницької області) у складі колишніх воєводств Волинського і частини Київського. Після перейменування намісництва на Волинське (1795) і перенесення його центру до Новоград-Волинського складалося з 13 округів: Новоград-Волинського, Лабунського, Ізяславського, Острозького. Рівненського, Добровнцького, Овруцького. Радомишльського. Житомирського. Чуднівського, Луцького, Володимир-Волинського, Ковельського. У 1797 р. за указом Павла І намісництво перейменували на губернію. З намісництва вивели Радомишльський повіт, а натомість ввели з Подільського намісництва Кременецький, Базалійськнй. Дубнівськнй, Ямпільський та Старокостянтинівський повіти (всього 17). Центром губернії став Житомир. На поч. XX ст. губернія складалася з 12 повітів: Володимир-Волинського, Дубнівського, Житомирського, Ізяславського, Ковельського, Крем’янецького, Луцького, Новоград-Волинського, Овруцького, Острозького, Рівненського та Старокостянтинівського.

У 1793 році Вишнівець внаслідок поділу Речі Посполитої переходить у володіння Російської імперії.

Згодом стає центром волості у складі Кременецького повіту Волинської губернії. У 1852 році — містечко стає власністю княгині Абамелек, у 1857 — В. Плятера, 1876 — генерала І. де Толля.

Свого часу до Вишнівця було приєднано хутори Вишневий (Варшавка), Мухавець і Чернявський.

банер у плині історії
банер пам'ятки історії
банер статті з історії

Вишнівець у плині історії

унр герб

Період Української Народної Республіки

(1917-1921)

Після утворення УНР як значна частина українських міст, окупованих Росією, увійшов до складу нової Української держави.

Вишнівець у плині історії

польська республіка герб

У складі Польської республіки

(1921-1939)

Згідно з умовами Ризького мирного договору від 18 березня 1921 року між Польщею і більшовиками, західна частина Волині відійшла до Польщі. Майже весь Крем’янецький повіт з більшою частиною Вишнівеччини опинився у складі Другої Речі Посполитої. Спроба Дієвої Армії УНР у часі Другого зимового походу в листопаді 1921 року збройним шляхом повернути Україні можливість незалежного державного існування закінчилася трагедією під волинським селом Базаром.

Відновлено Волинське воєводство (центр – місто Луцьк) у складі повітів: Дубно, Горохів, Костопіль, Ковель, Крем’янець, Любомиль, Луцьк, Рівне, Володимир-Волинський, Здолбунів. До воєводства ввійшла як повіт частина території Холмщини з Любомлем.

1925 р. В головному корпусі палацу князів Вишневецьких відкрито музей.

Вишнівець у плині історії

не аватар чисто

Радянський період

(1939-1991)

Волинські землі ввійшли до складу новоутворених Волинської, Рівненської, частково Тернопільської та Хмельницької областей. До Тернопільської області належали райони: Кременецький, Шумський. Лановецький, частина Збаразького (якщо причислити до нього колишній Вишнівецький або вважати частиною Волині колишню Збаражчину, що в часі поділу Польщі відійшла до Австрії). Ізяслав та Старокостянтинів ввійшли до Хмельницької області. Поза межами колишньої княжої Волині опинилися сьогодні Холмщина, Підляшшя з Дрогичином, Берестейщина.

1940 р. Усі історичні і мистецькі цінності, коштовності вивезено з Вишнівецького замку в Москву.

1941 р. У березні з палацу Вишневецьких вивезено до Москви найкращі картини, скульптури меблі, золоті та срібні речі, стародруки і цінну бібліотеку. Деякі з цих предметів, награбованих «визволителями», виставляються в експозиції Російського державного історичного музею в Москві)

2 липня 1941 у Вишневець увійшли німецькі війська. У замку знайшли собі місце німецьке гестапо, жандармерія. 12 липня 1941 поліцією було вбито 35 євреїв. 30 липня розстріляно бл. 400 чоловіків-євреїв, 4 вересня — 146 євреїв. У березні 1942 створено гетто, куди були доставлені євреї з навколишніх сіл. Гетто ліквідоване 11 серпня 1942, коли було розстріляно бл. 2500 євреїв. Ще декілька сотень євреїв, які переховувались, були вбиті протягом наступного місяця. На єврейському кладовищі Вишнівця збереглися пам’ятники 16 століття.

1949 р. спалено Вишневецький замок.

1962–1970 рр. відбудовано замок князів Вишневецьких.

1963 р. закрито й пограбовано Вознесенську церкву.

Вишнівець у плині історії

незалежна україна герб

У час незалежної України

У 1992 році на католицькому цвинтарі було насипано курган та встановлено високий дерев’яний хрест, щоб вшанувати пам’ять полеглих від рук НКВС.

1993 рік. Управління охорони та реставрації пам’яток архітектури і містобудування замовило інституту «Укрзахідпроектреставрація» «Комплексні дослідження історико-культурної спадщини Вишнівця». В рамках цього проекту була вивчена планувальна структура Вишнівця, його ландшафтні зони. Паралельно проводилися історико-архівні дослідження поселення і його окремих пам’яток. Дослідниками було зібрано значний текстовий і іконографічний матеріал.

В 1995 році перед палацом установлено пам’ятник на честь Дмитра Байди Вишневецького.

1999 рік. Вишневецький замок став першю філією Державного історико-архітектурного заповідника в місті Збараж, який в січні 2005 року указом президента України отримав статус «Національного» і був перейменований в Національний заповідник «Замки Тернопілля» (Державний історико-архітектурний заповідник «Замки Тернопілля»).

6 січня 2005 року. Кабінет Міністрів України схвалив «Концепцію комплексної програми збереження і використання палацово-паркового комплексу в селищі Вишнівець Збаразького району Тернопільської області на 2005 – 2010 роки». Оціночна вартість програми – 60 млн. грн., які повинні були надійти з коштів державних і місцевих бюджетів, від юридичних і фізичних осіб, благодійних фондів та інших джерел. Програма складалася з 2-х етапів:
1-й етап (2005 – 2006) припускав проведення комплексних досліджень, спрямованих на вивчення причин руйнування пам’ятника. Необхідно було розробити проектно-кошторисну документацію на проведення робіт з консервації та реставрації пам’ятника. На цьому ж етапі повинні були початися консерваційні та реставраційні роботи.
2-й етап (2006 – 2010) відводився на проведення робіт по пристосування пам’ятки під культурно-туристичний центр і створення туристичної інфраструктури.

2005 рік. Вишневецький палацовий комплекс отримав статус Пам’ятника національного значення.

2007 рік. ПТУ, Клуб і Бібліотека покинули зали палацу.

Урочисте відкриття нового стадіону у селищі Вишнівець відбулося 2 липня 2017 року. Без перебільшення унікальний спортивний об’єкт громада отримала із усіма найсучаснішими умовами для проведення змагань і комфортного їх перегляду. Для того, аби там було зручно і цікаво усім, поруч встановили сучасний дитячий майданчик: гойдалки, каруселі та гірки.Тривали будівництво і реконструкція близько двох років.

Наші дні. В даний час Вишневецький палацовий комплекс представлений залишками бастіонних укріплень старого замку (друга половина 17 століття), Вознесенською замковою церквою (побудована в 1530 році і згодом неодноразово перебудовувалася, найстаріша споруда комплексу), палацовою будівлею 18 століття, огорожею садиби (з двома воротами 18 століття), парком (18 – 19 століття), а також келіями монастиря кармелітів. В даний час більшість ключових елементів Вишнівецького палацового комплексу знаходяться в стані перманентної реставрації.

Вишнівець у плині історії

Читайте також

Пам’ятки історії

Вишнівець у плині історії