Вишнівець

Вишнівець, до 1939 року Вишневець — містечко (селище міського типу — смт) Збаразького району Тернопільської області. Центр селищної ради, якій також підпорядковано село Загороддя.

Від вересня 2015 року — центр Вишнівецької селищної територіальної громади, до складу якої увійшло 11 населених пунктів 1 селищної і 3-х сільських рад.

Розташований на лівому березі Горині (правій притоці Прип’яті). Населення у 2003 році становило 3940 осіб.

Вишнівець – одне із давніх поселень Південної Волині. До 1939 р. мало статус містечка, з приходом радянської влади віднесено до категорії селищ міського типу. Раніше називалося Вишневець. Від назви містечка походить родове прізвище відомого русько-польського роду Вишневецьких.

Більшість дослідників сходиться на думці, що Вишнівець як населений пункт міг виникнути вже в XVI ст. В письмових джерел містечко вперше зафіксоване в 1395 р. Вже на той момент ним володів Корибут Ольгердович, саме його нащадки через якихось два покоління почнуть себе вперше називати Вишневецькими.

В епоху Середньовіччя, як і в більшість містечок, які були власністю впливових магнатських родин, Вишнівець отримує Магдебурзьке право. Це, звичайно, в певній мірі пришвидшило розвиток Вишнівця, який незабароом перетворився на значний торгівельний центр Півдня Волині. Великих руйнувань і спустошень містечко зазнавало від татарських набігів. В історичних хроніках зафіксовано до десятка таких випадків. Вишнівець зазнав також руйнувань під час Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Окрім татарських набігів і воєн жителів містечка косили епідемії, а саме місто зазнавало великих фінансових втрат від природних катаклізмів і саранчі.

В умовах, коли Польща перестала існувати, а Волинь увійшла до складу Російської Імперії у Вишнівці виникла в 1742 р. перша масонська ложа. Її засновниками були представники роду Мнішків, які були співкревні із Вишневецькими та шляхом спадкування стали власниками містечка. Ложа мала чотири ступені членства, до її складу приймали польських державних діячів, які відзначилися патріотичністю.

Події Першої і Другої світових воєн відбилася і на житті Вишнівця, принісши розруху і людські жертви. В містечку існувало ґетто. Тут було знищено понад 2500 представників іудейської віри. 21-го лютого 1944 р. в кляшторі босих кармелітів було вбито 300 поляків з числа цивільного населення, більшість з них складали жінки та діти.

З приходом радянської влади Вишнівецький палац було націоналізовано, а багатющі музейні колекції вивезено до книгозбірень і музеїв Москви.

Перлина Вишнівця – палац. Це цілий палацово-парковий ансамбль. До нього входить основна будівля, 2 офіцини, 2 брами та парк. Палац зазнав руйнувань під час Першої світової війни, але був відбудований за проектом В. Городецького. В 1949 р. він згорів, в 50-60-х рр. відбувалася його відбудова. Після цього тут розміщувалися заклади освіти та культури. В 2000-му році палац пертворили на музей. Оточують палац рештки парку – плід роботи відомого садівника Діонісія Міклера.

Оскільки раніше Вишневецькі дотримувалися православної віри, тому в 1530 р. для задоволення своїх релігійних потреб побудували Вознесенську церкву. Вона мала стати їхньою родинною усипальницею. Призамкова церква зазнавала перебудов, особливо значні роботи були проведені наприкінці ХІХ ст. Зараз поруч з церквою можна побачити гробниці родини Вишневецьких.

Призамкова церква
Храм Святого Вознесіння

А ось костел у Вишнівці вже уфундовували Мнішки. Його було зведено 1757 р. під іменем Св. Станіслава. Зруйновано рядянською владою після Другої світової війни. Руїни храму також збереглися до наших днів.

Руїни костьолу Святого Станіслава
Храм Святого Станіслава

Звичайно, що найвідоміші уродженці Вишнівця – представники самого роду Вишневецьких. Ймовірно, що саме тут народився Дмитро Юрій Вишневецький – громадський і політичний діяч Речі Посполитої. Також увійшов в історію як один з найбагатших магнатів свого часу в Речі Посполитій. Інший видатний представник цього роду, місцем народження якого називають Вишнівець – легендарний засновник Запорізької Січі – Дмитро Байда Вишневецький.

Вишнівець своєю красою та історією приваблював подорожуючих. Тут побував також і видатний Тарас Шевченко. В містечку він зробив ряд замальовок видів містечка, замку та призамкової церкви

gerb2

Герб Вишнівця імовірно, походить з середини XVI століття.

Судячи з доступних нині джерел, ним був родовий знак князів Вишневецьких — «Корибут» (на червоному тлі — золотий хрест із перехрещеними кінцями, поставлений на перекинутому рогами догори півмісяці, під яким шестикутна зірка). Зокрема, відома праця польських дослідників Міхала Баліньського і Тимотеуша Ліпіньського «Старожитна Польща» зазначає, що у 1781 р., під час відвідування Вишнівця королем Станіславом-Августом Понятовським, місцевий магістрат подарував королю гармату з зображенням герба Вишневецьких (при тому, що власниками Вишнівця на той час були Мнішки — носії герба «Кончиць», а отже, герб міг виступати на подарованій магістратом гарматі лише як герб міста).

У містечку немає залізничного транспорту. Найближча залізнична станція — Карначівка за 16 кілометрів від Вишнівця.

Через селище проходить автошлях М19 Луцьк — Чернівці.