ЗУПИНИ СУЧАСНЕ РАБСТВО!
Проблема торгівлі людьми – одного з найнегативніших явищ сучасного суспільства – уперше була піднята правозахисниками на початку ХХ століття. У той час особлива увага приділялася жінкам з Великобританії, яких змушували до проституції в країнах континентальної Європи. Так з’явився термін ”біле рабство”, який пізніше поширився на загальне поняття торгівлі людьми.
Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:
- вербування;
- перевезення;
- передача;
- продаж;
- усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
- використання у військових конфліктах;
- залучення до злочинної діяльності;
- трансплантація чи насильницьке донорство;
- примус до заняття проституцією;
- рабство і ситуації, подібні до рабства;
- примусова праця;
- залучення в боргову кабалу;
- використання шантажу, погроз, насильства
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2012 № 29 , Міністерство соціальної політіки є національним координатором у сфері протидії торгівлі людьми.
Головні новини Мінсоцполітики у сфері протидії торгівлі людьми за посиланням: http://msp.gov.ua/timeline
Законодавство у сфері протидії торгівлі людьми:
- Конституція України. Закон від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР
- Закон України «Про протидію торгівлі людьми»
- Кримінальний кодекс України. Стаття 149 «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 22серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»
- Спільний Наказ Мінсоцполітики України, МВС України від 11 січня 2016 № 4/5 «Про затвердження Інструкції зі збору та моніторингу статистичної інформації щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми»
- Наказ Мінсоцполітики від 18 червня 2012 року № 366 «Про внесення змін до форм заяви про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та розписки про нерозголошення відомостей»
- Наказ Мінсоцполітики від 30 липня 2013 року № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»
- Наказ Мінсоцполітики від 14 вересня 2012 року № 578 «Про затвердження форм оцінки потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми; плану реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми; обліку осіб, які постраждали від торгівлі людьми; звіту щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми“
- Закон України «Про імміграцію» від 7 червня 2001 року
- Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року
- Закон України «Про соціальні послуги» від 19 червня 2003 року
- Наказ Мінсоцполітики від 1 липня 2016 року № 716 «Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання»
- Постанова Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2012 № 303 «Про затвердження Положення про створення та функціонування Єдиного державного реєстру злочинів торгівлі людьми»
- Протокол ООН від 1 січня 2000 «Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії»
- Конвенція про рабство
- Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами
- Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів і звичаїв подібних до рабства
- Конвенція про права дитини
- Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності
- Протокол проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності
- Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми
- Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, та покарання за неї, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності